Рівень успішності відновлення імплантату зазвичай перевищує 90%. Більшість клінічних даних показує, що 10-річний показник успішності становить 94%–95%, а деякі технологічно передові заклади повідомляють навіть про 99,5%.
Основні фактори, що впливають на рівень успіху, включають:
Власний стан пацієнта: загальний стан здоров’я (наприклад, діабет, остеопороз), звички гігієни порожнини рота та статус куріння – все це значно впливає на остеоінтеграцію. Наприклад, пацієнти з неконтрольованим діабетом мають у 2–3 рази більший ризик відмови імплантату.
Якість альвеолярної кістки: достатній об’єм кістки є основою стабільності імплантату. При недостатньому об’ємі кісткової тканини необхідна операція кісткової пластики; інакше це може легко призвести до початкової нестабільності або післяопераційного ослаблення.
Навички та обладнання хірурга: досвідчені хірурги в поєднанні з точними технологіями, такими як цифрові хірургічні напрямні та CBCT 3D-сканування, можуть ефективно уникнути нервів і кровоносних судин, підвищуючи точність імплантації та знижуючи хірургічні ризики.
Якість імплантату та реставрації: різні марки та матеріали імплантатів відрізняються за біосумісністю та механічною міцністю. Вибір продуктів із довгостроковою-клінічною перевіркою допомагає покращити довгострокову-стабільність. Після-операційний догляд: регулярні-обстеження, дотримання належної гігієни ротової порожнини (наприклад, використання зубної нитки та водяної нитки) і уникнення кусання твердих предметів є ключовими для тривалого-користування зубними імплантатами.
Загалом, якщо перед-операційна оцінка є ретельною, процедура виконана правильно, а після-операційний догляд відповідний, зубні імплантати є дуже надійним методом відновлення втрачених зубів.
